Міністр юстиції Петренко заявив, що має намір ініціювати створення в Україні експрес-пунктів для оформлення шлюбів - за одну годину. Хочу нагадати, що подібна практика існувала в УРСР в 20-ті роки минулого століття - рівно ж як і практика експрес-розлучень. Тетяна Кардиналовська, дружина прем'єра УНР Всеволода Голубовича, згадувала, що чимала кількість громадян користалися нагодою. Як приклад, вона наводить особисте життя дитячої письменниці Наталі Забіли, яка щороку укладала новий шлюб, вагітніла і розлучалася - щоправда, народжені діти чомусь швидко помирали. Ще один приклад (вже не за Кардиналовською) - поет Володимир Сосюра, що страждав на маніакально-депресивний синдром. В період маніакальної стадії він закохувався і одружувався, в період депресії - розлучався. Як результат - на початку 30-х практику "експрес-шлюбів" визнали неприйнятною і радянська влада ввела обмеження, що лягли згодом у Кодекс законів про сім'ю та шлюб. Особливо гостро "узаконену розпусту" критикував діяч КП(б)У Влас Чубар. Але ж ми декомунізуємося і позбуваємося жорстокого спадку комуністичних часів, чи не так? Хоча - з іншого боку - чомусь згадується теорія "склянки води" із брошури Олександри Колонтай про Крилатого Ероса...