Після двох днів активних протестів у Грузії влада країни зупинила ухвалення законодавства про так званих іноземних агентів.
Сьогодні парламент відхилив його у другому читанні.
Також виконано ще одну вимогу протестувальників - відпустити затриманих під час зіткнень з поліцією під парламентом в останні дні.
Тим часом опозиція вже вимагає більшого - відставки влади та призначення дострокових виборів. Також на мітингу звучать заклики щодо повернення контролю Грузії над Абхазією.
Вже звучать прогнози, що у Тбілісі наближається новий Майдан і влада може змінитись.
Наскільки це реально і як далі розвиватимуться події у Грузії і як це позначиться на війні в Україні, розповідає "Страна".
Два дні, які вразили Тбілісі
Офіційною причиною початку протестів став законопроект "Про прозорість іноземного впливу", запропонований громадським рухом "Сила народу" та підтриманий правлячою партією "Грузинська мрія". Ця законодавча ініціатива передбачає наділення статусу "іноагентів" некомерційних організацій та ЗМІ, понад 20% річного доходу яких складає закордонне фінансування.
Згідно із законопроектом, визнані "іноагентами" організації повинні були щорічно звітувати про отриману фінансову допомогу. За ухилення від реєстрації в іноагентському статусі або неподання декларації покладався б штраф у розмірі 25 тисяч ларі (близько 9,5 тис. дол). А до обов'язків Мін'юсту входили б перевірки підзвітних осіб та пошук ухилістів, для чого відомству хотіли розширити повноваження.
Інша законодавча ініціатива "Сили народу" пропонувала визнавати іноагентами не лише юридичні, а й фізособи.
Як стверджували спочатку ініціатори законопроектів, пропонувалося прописати пом'якшений варіант правил функціонування в країні іноагентів за аналогією зі США. Проте противники цієї ідеї наполягають, що влада задумала впровадити російські підходи, які "загрожують грузинській демократії". Власне тому опозиція називає закони "путінськими".
У "Силі народу", однак, кажуть, що задум - "інформування населення та нічого іншого". Законодавчі пропозиції, мовляв, "не мають нічого спільного з російським і аналогічним до американського закону", але "набагато ліберальніше", написав у соцмережах один із лідерів руху Дмитро Хундадзе, якого цитує грузинський "Перший канал". І цього погляду прихильники запровадження іноагентського статусу продовжують дотримуватися досі, незважаючи на відхилення закону.
Ще під час обговорення законодавчої ініціативи США офіційно стали на бік її супротивників.
"Заяви, що в основі цього закону (тобто законопроекту про іноагентів - Ред. ) лежить американський Акт про реєстрацію іноземних агентів (FARA) без сумніву помилкові. Насправді цей законопроект, як виявилося, ґрунтується на аналогічному російському та угорському законодавстві (а не на FARA або будь-якому іншому американському законі)", - заявив речник Держдепартаменту Нед Прайс ще 16 лютого.
За його словами, цей закон покликаний "зганьбити і заглушити незалежні голоси громадян Грузії, які бажають побудувати кращі майбутні для своїх громад.
"Ми вважаємо, що цей закон може підірвати євроатлантичну інтеграцію Грузії", - заявив Прайс.
Організації та ЗМІ, які підпадають під дію майбутнього закону, почали протестувати проти нього ще в момент обговорення. Проте масового характеру протести набули після ухвалення законопроекту про іноагентів у першому читанні 7 березня. Помітну роль у їхній організації відіграла партія екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі "Єдиний національний рух". Хоча й не лише.
Справа швидко дійшла до сутичок із поліцією, яка в спробі розігнати мітингувальників та затримати особливо буйних, вдалася до сили. 8 березня зіткнення продовжились.
Захід висловився однозначно на підтримку демонстрантів. Згаданий вище Нед Прайс заявив ще до голосування, що США намагалися запобігти ухваленню законів, доносячи свою стурбованість офіційним та неофіційним шляхом.
"Всі, хто проголосує за цей законопроект, нестиме відповідальність за загрози євроатлантичному майбутньому Грузії", - заявив речник Держдепу.
День голосування посольство США в Грузії назвало "чорним днем для грузинської демократії", а ініціативи про іноагентів - "натхненні Кремлем" та "несумісні з явним прагненням народу Грузії до європейської інтеграції та її демократичного розвитку".
У свою чергу глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив 7 березня, що ухвалення документів "може мати серйозні наслідки" для відносин Грузії та Євросоюзу, а самі проекти в нинішньому вигляді можуть "надати стримуючий ефект на громадянське суспільство та ЗМІ з негативними наслідками для багатьох грузинів, одержують вигоду від своїх роботи".
А грузинський президент Зурабішвілі заявила про готовність накласти вето.
Не пройшло повз протести і керівництво України. Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до українського народу 8 березня подякував людям, які на протестах тримали українські прапори.
"Хочу подякувати за наш національний гімн, який звучав у Тбілісі. Це повага до України, і я хочу висловити щиру повагу Грузії. Немає такого українця, який не хотів би успіху нашої дружньої Грузії. Демократичного успіху. Європейського успіху", - заявив Зеленський.
Закон відклали
Протести, що тривали два дні, мали ефект. 9 березня правляча коаліція заявила про відкликання неприйнятого проекту. А 10 березня закон було провалено у другому читанні.
При цьому, виходячи з коментарів правлячої партії, від ідеї впровадження ініціативи щодо "іноагентів" вона не відмовилася.
У спільній заяві "Грузинської мрії" та "Сили народу" йдеться, що "машина брехні змогла подати законопроект у негативному світлі та ввести в оману певну частину населення". І в ім'я збереження "світу, спокою та економічного розвитку" Грузії, а також її "просування шляхом європейської інтеграції", більшість вирішила відкликати законопроект.
І тепер ініціатори законопроекту хочуть, по-перше, провести роз'яснювальну роботу серед населення, які цілі вони ставили перед собою.
"Наше перше завдання - пояснити людям, що передбачав цей законопроект, чому важлива прозорість та особливо надання інформації про фінансування іноземними силами", - заявила член "Сили народу" Ека Сепашвілі, яку цитує грузинський "Перший канал".
По-друге, голова парламенту Грузії Шалва Папуашвілі оголосив, що ухвалена в першому читанні редакція вирушить для аналізу до Європейської комісії за демократію через право (або Венеціанської комісії). І, мовляв, уже виходячи з її висновків, можна буде говорити про подальші дії із документом.
Як вважає грузинський політичний аналітик, автор YouTube-каналу "Новини з Кавказу" Гела Васадзе, влада Грузії пішла назад, коли зрозуміла, що "протести розростаються, і вони не зможуть їх контролювати".
Законопроект про іноагентів, на його думку, став таким собі "маркером", що грузинське керівництво не може робити все, що йому заманеться. "І це повноцінна перемога протестувальників", - коментує Васадзе "Страні".
Чи буде повалення Іванішвілі?
Тепер головне питання, що буде далі - чи заспокоїться на цьому опозиція, чи спробує скористатися протестною хвилею, щоб повалити владу?
Насамперед треба сказати, що це далеко не перші протести, які стрясають Грузію після відходу від влади Саакашвілі.
Досить згадати акції протесту влітку 2019 через те, що депутат російської Держдуми Сергій Гаврилов відкрив сесію Міжпарламентської асамблеї православ'я, що проходила в Тбілісі, сидячи в кріслі спікера парламенту Грузії. Або акції після арешту Саакашвілі у 2021 році.
Проте жодна з них не тільки не переросла в Майдан, що загрожує поваленням уряду, а й не вплинула помітно на позиції правлячої партії "Грузинська мрія", яка вже понад 10 років перебуває при владі.
Зараз вона має разом із союзниками конституційну більшість у парламенті, а наступні вибори парламенту (який є центром влади в Грузії, формує уряд та обирає президента) за графіком очікується восени 2024 року.
Чи зміниться щось зараз, після нинішніх протестів?
У політичних колах Грузії вважають, що для початку великих потрясінь, що загрожують поваленням нинішньої влади або примусом її до дострокового відходу (до виборів 2024 року) потрібно щось суттєвіше, що протест через закон про іноагентів.
"Потрібно розуміти, на чому зараз тримається влада фактичного правителя Грузії Бідзини Іванішвілі. А вона тримається на гібриді трьох тез. Перша - ми йдемо до Європи. Друга - ми йдемо в Європу, але ми йдемо з християнськими цінностями і не приймаємо ЛГБТ. Третій - ми не допустимо нову війну з Росією Всі три тези в грузинському суспільстві популярні Більшість хоче вступу до ЄС (безвідносно того, наскільки це реально) Але й більшість дуже боїться втягування Грузії у війну з РФ, пам'ятаючи досвід війни в Південній Осетії в 2008 році Тому та політика, яку веде Іванішвілі з фактичним нейтралітетом Грузії та її неприєднанням до санкцій проти РФ, підтримується більшістю населення, і коли протестувальники під парламентом Грузії кричать "Сухумі, Сухумі", натякаючи, що потрібно повернути Абхазію Грузії, то це швидше працює проти опозиції, ніж за, оскільки одразу пробуджує побоювання, що може початися війна. Що стосується закону про іноагентів, то треба розуміти, що влада пішла назад. е через протести. Тема з іноагентами взагалі хоч якось цікава лише 30% населення. І протести не найпотужніші в історії Грузії. Влада пішла на поступки, щоб не напружувати відносини з ЄС. І не руйнуватиме картинку того, що "Грузія йде до Європи". Хоча я не виключаю, що Іванішвілі таки повернеться до теми з іноагентами, бо він бачить загрозу своїй владі з боку підтримуваних Заходом структур. І пояснюватиме суспільству, що "Європа намагається нас принизити, але ми йдемо своєю дорогою з гордо піднятою головою". Є теорія про те, що Захід хоче зараз повалити Іванішвілі, щоб привести до влади сили, які будуть вести жорсткішу політику щодо Росії та приєднаються до санкцій. Або навіть справді "відкрити другий фронт" проти РФ в Абхазії та Південній Осетії, хоча якраз у це я особливо не вірю. Захід має як мінімум один важіль, який може підірвати ситуацію в Грузії - це призупинення безвізового режиму з ЄС. Користуючись цим режимом, багато грузинів виїжджають до Євросоюзу в пошуках роботи. Це дуже важливий чинник у житті грузинів. Але поки що немає ознак того, що Європа готова задіяти такий сильнодіючий інструмент. Як мінімум тому, що це ще не гарантує повалення Іванішвілі, він може утриматися при владі, ставши ще більш лояльним до Росії. Або Грузія втягнеться у тривалий період внутрішніх міжусобиць, з яких, знову ж таки, матиме користь РФ, що Заходу теж не потрібно. З тієї ж причини, до речі, не йде й дуже потужний тиск на Грузію з приводу Саакашвілі. До того ж, до нього неоднозначне ставлення і на Заході, і серед грузинської опозиції. Він чимось схожий на Юлію Тимошенко, коли Янукович її посадив до в'язниці, а коли вона вийшла після Майдану, то був уже зовсім інший політрасклад, у якій їй місця не було. Тому ймовірніше, що основний бій буде дано на виборах парламенту наступного року. До їхнього початку і Захід, і опозиція намагатимуться створити якусь політичну конструкцію, яка зможе перемогти "Грузинську мрію", - каже джерело "Страни" у політичних колах Грузії.
Вплив на Україну
За подіями у Грузії уважно спостерігають і в Україні зі зрозумілих причин. Грузія не приєдналася до санкцій проти Росії, через неї йде великий потік у РФ підсанкційних товарів, Тбілісі відмовляється передавати Україні зброю і всіляко наголошує на своєму нейтралітеті у війні (причому нейтралітет, загалом, дружній Москві).
Тому нинішні масові протести в Грузії пробудили в Україні цілий вал коментарів про те, що невдовзі грузинський уряд буде повалено, після чого до влади там прийдуть сили, які однозначно займуть у війні проукраїнську позицію.
Втім, лунали й інші оцінки.
Так, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко припускає, що протестам у Грузії могла підіграти Москва. На його думку, росіянам потрібен ще один конфлікт, у якому "були б задіяні європейці і з ними сіли за стіл переговорів".
Проте грузинський аналітик Гела Васадзе нагадує, що "протести проходили під гаслом "Тут ніколи не буде Росія".
"Насправді людей на вулиці вивело бажання влади перетворити Грузію на подобу Росії, посиливши контроль над суспільством", - каже експерт "Страні".
Москві ж, на його думку, вигідним є нинішній "формальний євроатлантичний вибір Грузії", оскільки в умовах нинішнього геополітичного протистояння із Заходом це дозволяє використовувати Грузію як "сіру зону для постачання підсанкційних західних товарів до Росії". Це ж, на його думку, вигідно і нинішньому грузинському керівництву.
"Воно хоче максимізувати нинішній прибуток. І одночасно спробувало мінімізувати внутрішньополітичні ризики за допомогою закону про іноагентів. Після розгортання протестів Бідзіна Іванішвілі зрозумів, що ризики надто великі, і було дано задній хід", - каже Васадзе.
Український політолог Вадим Карасьов вважає, що саме США можуть скористатися ситуацією, що складається в Грузії, щоб натиснути на владу країни якраз з метою ліквідації "хаба, що виник на її території, для підсанкційних товарів".
"Міняти владу в Грузії не будуть. Але ставляться завдання: посилити дрейф Тбілісі від Москви, змусити його відмовитися від нейтралітету в глобальному протистоянні колективного Заходу з РФ, перекрити потік західних підсанкційних товарів через грузинську територію. Американці хочуть, щоб усі країни, які проголосили курс ( нехай навіть формально) на зближення із Заходом, зайняли чітку позицію, саме тому такі ж умови висуваються іншим країнам по периметру Росії. візиту до цього регіону. Коли бойові дії в Україні закінчаться, продовжиться холодна війна між Заходом та Росією, і вона буде "санкційною". У Вашингтоні зараз працюють над її посиленням і використовуватимуть для цього будь-яку потрібну можливість", - коментує політолог виданню.