Навколо законопроекту про інститут реєстрованих (або цивільних) партнерств, який надасть право одностатевим та різностатевим парам укладати "сімейні спілки", виникло пожвавлення.
Як писала "Країна", проект №9103 внесла ініціативна група на чолі з народним депутатом Інною Совсун ("Голос") ще в середині березня. Але його підготовка до голосування велася ні нахабно, ні хитро.
Оцінку проекту мали дати аж 14 парламентських комітетів, проте на сьогоднішній день це зробили лише 4, серед яких немає призначеного головним за документом - комітету з питань правової політики.
Проте днями Совсун заявила, що два відомства, які раніше гальмували розгляд проекту – Мін'юст та Міноборони, тепер підтримує ідею про партнерства.
Чи це означає, що справа йде до де-факто легалізації одностатевих сімей розбиралася "Країна".
Як обійти Сімейний кодекс
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що реєстрованим партнерством (РП) вважатиметься зареєстрована в певному порядку "добровільна сімейна спілка двох повнолітніх осіб однієї чи різної статі відповідно до норм Сімейного кодексу України".
Законодавці зазначають, що РП не є рівнозначним шлюбу і що спільне проживання без державної реєстрації не вважатиметься партнерством. Однак зафіксувавши РП, партнери набувають статусу близьких родичів, а саме – "членів сім'ї першого ступеня спорідненості, незалежно від того, чи проживають вони фактично разом і чи ведуть спільно домашнє господарство". І в цьому на відміну від Сімейного кодексу, в якому сім'я характеризується якраз спільним проживанням та спільним побутом, взаємними правами та обов'язками.
Реєстрація партнерств можлива вже 10 днів із дня подання заяви. При цьому можна зареєструвати РП навіть за відсутності одного з партнерів або поза органом реєстрації актів цивільного стану, наприклад, коли один із партнерів - військовослужбовець. Документ у такому разі складає його безпосередній командир (начальник) або головний лікар медустанови, де той перебуває один або з партнером, засвідчуючи партнерство гербовою печаткою військової частини чи лікарні.
Це ініціатори законопроекту називають виходом для солдатів, які належать до ЛГБТ. Нібито їхні "тисячі" і вони не можуть оформити офіційно стосунки, тому що "їхні партнери та партнерки" однієї з ними статі.
"І тому у випадках поранення, зникнення безвісти чи загибелі – їхні сім'ї і вони самі не мають достатнього юридичного захисту з боку держави".
Лідер руху "Все разом за сім'ю" Руслан Кухарчук, який виступає проти ухвалення законопроекту №9103, у коментарі "Країні" звертає увагу ще на один момент. У проекті не йдеться про можливість усиновлення дітей одностатевими партнерствами, що реєструються. Більше того, Сімейний кодекс України прямо говорить у статті 211, що усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Це право для подружжя або однієї особи не молодше 21 року.
"Але якщо законопроект №9103 ухвалять, не буде перешкод для індивідуальних усиновлювачів одного чи кількох дітей для укладання одностатевого офіційного партнерства, що дозволить їм обійти заборону у Сімейному кодексі", - стверджує Кухарчук.
Законопроект може, на його думку, внести й інші "лазівки" до законодавства: наприклад, можливість ухилитися від мобілізації шляхом укладання РП з людиною з інвалідністю, якій потрібний догляд.
"Нехай навіть один партнер живе, наприклад, в Івано-Франківську, а інший – у Харкові, їм навіть не потрібно зустрічатися для укладання партнерства", – каже Кухарчук.
Щоправда, за правилами, що змінилися цього року, відстрочку від мобілізації можна отримати тільки, якщо немає інших близьких родичів, здатних опікуватися інвалідами. Але якщо РП фактично прирівнюють до сім'ї, хоча б теоретично цей варіант враховуватиметься, зокрема, ухилистами.
Інна Совсун (у центрі) – серед головних лобістів легалізації одностатевих відносин. Фото: facebook.com/sovsun.inna
Влада не готова
Днями Совсун написала на своїй сторінці у Facebook, що Міністерства оборони та юстиції змінили свою позицію щодо проекту №9103, підтримавши його.
За словами нардепа, саме позиція цих відомств блокувала його розгляд у парламенті. Причому Мін'юст, судячи з опублікованого листа за підписом його голови Дениса Малюськи, відповідаючи на депутатське звернення Совсун, зазначив, що законопроект - "перший прогресивний крок до конструктивного діалогу з суспільством, який спрямований на створення правового механізму захисту прав людини та його основних свобод".
При цьому Мін'юст каже, що у проекті відсутня "належна юридична визначеність", яка, втім, не може бути перешкодою для ухвалення закону у першому читанні. А відомство готове співпрацювати у роботі над поправками до другого читання. Однак, якщо законопроект провалиться в Раді, Мін'юст внесе свій законопроект згідно з Планом пріоритетних дій уряду на 2023 рік та іншими урядовими програмами.
"Підтверджуємо, що прийняття відповідного закону забезпечить виконання позитивного обов'язку держави відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зникнення підстав для вступу до Європейського суду з прав людини та та основоположних свобод заяв проти України відповідно до статті 14 Конвенції та в цілому сприятиме вирішенню проблеми, констатованої у вирішенні у справі "Маймулахін і Марків проти України"..., яка 1 вересня 2023 року набула статусу остаточного", - йдеться у відповіді Мін'юсту Совсун.
Чи означає це, що для законопроекту Совсун і Ко увімкнулося зелене світло, сказати важко. Навіть співрозмовники "Країни" в ініціативній групі (зокрема із президентської фракції "Слуги народу") не хочуть обговорювати з пресою перспективи проекту у Раді. Мовляв, кажіть краще на цю тему з депутатом Совсун, яка на момент публікації цього матеріалу не надіслала свій коментар.
Втім, одне із джерел вважає, що голосів під партнерства немає.
"Можливо, Інна вважає інакше. Я виходжу з моєї оцінки настроїв", - сказав співрозмовник.
Політолог Руслан Бортник у коментарі "Країні" говорить про активність радикально-ліберальної групи, що посилилася, в українській політиці, що є наслідком посилення тиску США на правлячу команду.
"Наші радикальні ліберали думають, що на тлі посилених вимог Вашингтона до внутрішньої української політики, складнощів із отриманням Києвом західного фінансування їм буде простіше проштовхнути власні "хотілки" до законодавства. Вставити, так би мовити, свої "п'ять копійок", - пояснює він.
Експерт, однак, сумнівається, що влада наважиться узаконити легалізацію одностатевих партнерств. Виходячи зі свого кола спілкування з військовими, політолог Бортник стверджує, що "в основному офіцери та солдати негативно ставляться до цієї ідеї".
"Армія налаштована дуже консервативно. Я нещодавно намагався обговорювати у вузькому колі з військовими низку неоднозначних тем, серед яких було узаконення і одностатевих партнерств, і проституції в країні. Так от, армія проти. І суспільство, як я вважаю, теж", - наполягає експерт.
На його думку, правляча команда, виходячи з цього, не зважиться на такі різкі кроки. Хоча можуть бути якісь "напіврішення" - наприклад, додадуть до чинного законодавства ще посилань про недопущення дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації або на урядовому рівні ухвалять якісь підзаконні акти.
"На визнання на законодавчому рівні громадянських партнерств, полегшення доступу одностатевих пар до усиновлення ніхто не піде. Більше того, спроба повернути увагу до таких ініціатив виглядає як інформаційна диверсія", - вважає Бортник.
Якщо при владі з цього приводу з'явиться інша думка, це буде зрозуміло за збільшенням швидкості розгляду законопроекту Совсун у комітетах. Це зовсім не означає, що документ внесуть до сесійної зали і тим більше ухвалять, але сигналізуватиме про те, що позиція Офісу президента, який не віддає на відкуп парламенту ідеологічні питання, почала змінюватися.
Втім, сигналів таких поки що немає.