Сполучені Штати кинуть Європу незалежно від того, хто переможе на виборах – демократ Камала Харріс чи республіканець Дональд Трамп.
Про це пише оглядач Bloomberg Андреас Клут.
Усі сценарії виходу з Європи "негарні", каже автор за підсумками спілкування з американськими експертами. "Питання про розрив стоїть так: чи не станеться воно, а коли і як воно станеться".
На думку Клута, геополітичний розлом між Сполученими Штатами та Європою поглиблюється. Основна причина: в умовах постійних бюджетних криз і держборгу США, що росте, стає складніше контролювати різні регіони світу. І доводиться розставляти пріоритети.
"Починаючи з президента Барака Обами, американські лідери прагнуть "повороту" у бік Індо-Тихоокеанського регіону, де, на їхню думку, знаходяться важливіші геополітичні загрози та основні стратегічні інтереси - насамперед навколо Китаю", - йдеться у статті.
Трамп може у разі перемоги вивести американські війська з Німеччини, як він уже обіцяв, і взагалі вийти з НАТО. Але і Камала Харріс оточена радниками, "які дистанціювалися від повоєнного кредо гегемоністського інтернаціоналізму". Тому у разі перемоги Харріс все одно буде "стриманість" щодо Європи (хоч і не ізоляціонізм рівня Трампа).
Експерти у Стімсонівському центрі Вашингтона, які аналізують сценарії майбутніх взаємин США та Європи, кажуть, що Харріс на словах підтвердила б свою відданість Європі.
"Але, як і Трамп, вона може бути змушена залишити континент через непередбачені обставини", - прогнозують аналітики.
"Це може статися швидко: наприклад, якщо Китай вторгнеться на Тайвань, в Азії почнеться велика війна, і США доведеться відразу перекинути в Тихий океан солдатів, зброю, боєприпаси, кораблі, літаки і все інше. Або повільно: у США може вибухнути фінансовий криза, яка змушує Вашингтон економити на своїх військах за кордоном; якщо пріоритетом залишиться Азія, то скорочення вдарять по Європі і поступово призведуть до "спустошення" НАТО.
Якщо ж переможе Трамп і проведе "жахливе для Європи" швидке виведення військ, то північні та східні країни континенту спробують укласти з США двосторонні угоди про безпеку. Найімовірніший кандидат – Польща.
Але торги за право стати військовим партнером США "поставлять під удар залишки НАТО та Європейського союзу".
"І без того роздроблені ці континентальні інститути розпадуться на безліч міні-альянсів і середніх армій, кожна з яких буде по-своєму слабка і не зможе координувати свої дії з іншими. У Кремлі відкриватимуть пляшки з шампанським", - малює Клут сценарій після ймовірного приходу Трампа.
Але і "повільна руйнація трансатлантичного альянсу, спричинена американською фінансовою кризою (або чимось подібним), теж буде невесело". Автор вважає, що ЄС не зможе створити свою єдину армію - оскільки поступове погіршення ситуації сприйматиметься різними країнами Євросоюзу по-своєму.
"Португалія не так і боїться Кремля, а Естонія нічого не боїться так сильно, як Кремля", - пояснює Клут.
"Великі країни, такі як Німеччина, не будуть готові пожертвувати своєю роздутою системою соціального забезпечення заради військової готовності. Французи (і британці поза ЄС) говоритимуть жорстко, але не розкриватимуть свої власні (і невеликі) ядерні парасольки над своїми європейськими союзниками. Кремль насолоджуватиметься цим шоу і вичікуватиме час, як Наполеон свого часу спостерігав за розпадом Священної Римської імперії, перш ніж розпустити її", - йдеться у статті.
Раніше Трамп говорив, як, будучи президентом, погрожував іншим членам НАТО, що США заохочуватимуть Росію "робити все, що вона хоче" у Європі, якщо та не підвищить свої витрати на оборону.
Після цього європейські чиновники почали приватно обговорювати створення "загальноконтинентального доповнення до НАТО".