Заяви спецпредставника президента США Кіта Келлога про необхідність проведення виборів в Україні, аналогічні заяви спікера Кремля Дмитра Пєскова, а також інформація агентства Reuters про те, що Вашингтон просуває схему завершення війни за формулою "перемир'я - вибори - укладання мирної угоди новою українською владою", знову пробудили до життя розмови про те, що Дональд Трамп хоче прибрати Володимира Зеленського з посади президента.
Про це пише західна преса з посиланням на джерела у Києві, про це говорять у політичних колах. На це постійно напирає Москва, фактично відкритим текстом даючи зрозуміти, що фігура Зеленського є чи не головною перешкодою для мирних переговорів про завершення війни.
"Зближення позицій Вашингтона та Москви щодо питання виборів викликає занепокоєння. Я розглядаю це як першу ознаку того, що Трамп і Путін згодні в одному: вони хочуть прибрати Зеленського", - цитує Politico одного з колишніх українських міністрів.
Чи це справді означає, що Вашингтон візьме курс на зміну влади в Україні?
З одного боку, для Трампа Зеленський не син рідний і рідкоземельний метал, щоб їм сильно дорожити. Частина його близького оточення (наприклад, Ілон Маск та старший син ) не приховують негативно-зневажливого ставлення до президента України. Та й сам Трамп навряд чи відчуває до Зеленського особливо теплі почуття з огляду на тісну співпрацю останнього з демократичною адміністрацією Джо Байдена. Чого вартий один скандал із візитом президента України на завод у Пенсільванії напередодні американських виборів.
І якщо умовою Кремля для майбутньої угоди з Україною є відхід Зеленського, то Трамп це може сприйняти як цілком прийнятну і загалом вельми невисоку плату за досягнення результату. Тим більше, що в цьому напрямку вже йде активна лобістська діяльність - і не лише з боку Росії та пов'язаних із нею сил. У Вашингтоні тему зміни влади в Україні просувають численні внутрішньополітичні противники Зеленського, у тому числі ті, хто ставить на екс-главкому ЗСУ Валерія Залужного.
Загалом тема підштовхування Зеленського до звільнення з поста носилася в повітрі ще до заяв Келлога і публікацій у ЗМІ, а тому цілком зрозуміла різко негативна реакція Банкової на ідею перемир'я з подальшим проведенням виборів.
Про те, що мирне врегулювання в Україні може бути здійснене за триетапною схемою "перемир'я – вибори – підписання мирної угоди новою владою", ми писали ще в день інавгурації Трампа.
Але в цій схемі є проблемний момент: відсутність гарантій того, що сформована після виборів в Україні нова влада (або стара, якщо Зеленський утримається) погодиться підписувати будь-які мирні угоди, навіть якщо вони будуть до виборів узгоджені. І в результаті вийде перемир'я без мирного договору. Тобто "корейський сценарій", проти якого синхронно виступають Москва та Київ. Втім, можливо, відсутність інших варіантів припинення війни і цей здасться всім сторонам цілком прийнятним. Або вибори будуть проводитися із заздалегідь запрограмованим результатом, наприклад, із використанням онлайн-голосування, при якому можна намалювати будь-які підсумки. Хоча як це все здійснити, не дуже зрозуміло.
Описаний вище сценарій із перемир'ям та виборами не єдина схема "транзиту влади" в Україні, яка може бути здійснена, якщо буде ухвалено відповідне рішення.
Зеленський може подати у відставку, відмовившись від запропонованого Трампом мирного плану. У такому разі в.о. президента стає спікер Верховної Ради, якого Володимир Путін раніше називав "єдиною легітимною фігурою". Причому, швидше за все, не Руслан Стефанчук, а інша постать, яку оберуть з-поміж депутатів напередодні відставки Зеленського. І саме новий спікер, ставши в.о. президента, підпише всі угоди про завершення війни і проведе їхню ратифікацію в Раді, після чого вже будуть оголошені вибори. Технічно це найпростіший варіант "транзиту влади".
Інший варіант: Зеленський залишається при владі на час переговорів, посилає на них замість себе речника Стефанчука, який підписує угоду і потім проводить ратифікацію через Раду. А потім країна йде на вибори.
Ще один сценарій – проведення виборів президента під час війни без перемир'я, але він технічно та політично украй складний, а тому й малоймовірний.
Втім, у всіх цих планів щодо "знесення" Зеленського є одна складність – сам Зеленський.
Нинішній президент України, можливо, у загальнопланетарному масштабі і не дуже суб'єктна постать. Проте всередині країни він більш ніж суб'єктний, контролюючи парламент, уряд, силові структури, армію, регіональну владу та значною мірою інформаційний простір. Тобто, вся вертикаль у нього в руках. Для того, щоб змусити Зеленського піти, Трамп, якщо він прийме таке рішення, повинен зробити якісь надпотужні та надтверді зусилля. Просто загрози припинення допомоги буде недостатньо, оскільки ефект від цього виявиться не відразу, а в перспективі.
Чи готовий Трамп до таких зусиль, незрозуміло. Крім того, як ми вже писали, в його оточенні є різні точки зору на те, як далі діяти щодо України. Є ті, хто радить продовжувати лінію Байдена, збільшуючи допомогу Києву та тиск на РФ. Є ті, хто прагне якнайшвидшого завершення війни. Також не виключений варіант, за якого Трамп, не досягнувши успіху в переговорах про завершення війни, просто забуде про Україну, припинивши спроби замирення, а разом із цим і допомогу Києву.
Однак у будь-якому разі те, що представники Трампа та Кремль в унісон заговорили про вибори, для Банкової, безумовно, дуже тривожний сигнал, що вказує на те, що США як мінімум не виключають варіанта зміни влади в Україні. І це також сигнал для українських еліт та суспільства, що створює для Зеленського додаткові труднощі щодо підтримки керованості країною, оскільки він дає простір для поширення тез про те, що США незадоволені Зеленським, Зеленський – головна перешкода для миру в Україні тощо.
Офіс президента, безперечно, спробує таку лінію всіма силами перебити. Однак це буде непросто, якщо Вашингтон і надалі наполягатиме на перемир'ї та виборах.
І, звичайно, велику роль відіграватиме ситуація на фронті. Від того, чи продовжить вона погіршуватися або ВСУ вдасться стабілізувати фронт, загалом залежать умови переговорів, включаючи долю Зеленського.