Аналізуємо підсумки 1077-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни просунулися у Часовому Яру, свідчить карта Deep State.
Нагадаємо, нещодавно в цьому місті росіяни мали великий поступ у південній частині. Тобто продавлювання української оборони в Часовому Яру триває.
Як і у сусідньому Торецьку. За даними бійця ЗСУ з позивним "Мучною", там росіяни дозачистили селище Кримське на схід від шахти "Торецька", яку противник також штурмує, маючи тактичні успіхи.
ЗСУ відступають на захід від Курахового, повідомляє військор Богдан Мірошников.
Йдеться про ділянку біля траси на Запоріжжі, біля села Константинополь. Його захоплення дозволить РФ оточити частини ЗСУ на південний захід від Курахового.
"На константинопольському напрямку є просідання, будуть не дуже приємні новини. Через величезну перевагу (росіян) в особовому складі доводиться відходити. Фактор дронів на оптоволокні стає все більш суттєвим на тій ділянці", - написав він.
Про те, що російські війська штурмують підступи до Константинополя, повідомив і військовослужбовець ЗСУ з позивним "Мучною". "Мета ворога – розширити ділянку, щоб змусити наші підрозділи в районі р. Вовча потрапити до оперативного оточення", – додав він. За його словами, РФ тут має тактичні успіхи.
Україна тим часом готується перекинути на фронт 50 тисяч додаткових військових.
За даними джерел "УП" у Генштабі, головком Сирський 11 січня підписав наказ про переведення приблизно 50 тис. військових усіх пологів та видів військ у піхоту - як стверджується, для початку ротацій у бойових бригадах.
"Нам потрібно це зробити, щоб запустити механізм ротацій. Того ресурсу, який зараз навчається у навчальних центрах, вистачає лише на мінімальне поповнення підрозділів, а не повноцінне забезпечення бойової компоненти. А завдяки цим переміщенням між військами, а також рекрутингу ми зможемо це зробити. Вже є затверджений план ротацій", – заявляє співрозмовник видання.
Він каже, що ротацію планують запускати незалежно від можливого припинення бойових дій.
Раніше The New York Times писало, що на фронті в Україні перебувають 250 тисяч українських солдатів (а російських 400 тис.). Тобто перевести в піхоту хочуть значну частку тиловиків.
При цьому, невідомо, чи насправді запустять ротації - адже в цьому випадку чисельність ЗСУ на фронті сильно не зміниться (оскільки частина солдатів, що воюють зараз, з передової вийдуть). Тобто висока ймовірність того, що ротації, якщо й будуть, то незначні, а все поповнення піде на збільшення чисельності фронтових угруповань ЗСУ.
Самі ж ці угруповання планують перевести на корпусну систему (корпус - це велике військове з'єднання, що включає кілька бригад або дивізій). Це вже підтвердили Сирський та Зеленський.
Головний редактор "Цензор немає" Юрій Бутусов з посиланням на джерела пише, що планується створення 20 армійських корпусів на базі найбільш боєздатних бригад. Існуючі корпуси будуть реструктуровані в бойові корпуси і не будуть служити виключно адміністративними одиницями в тилу.
Оперативно-стратегічні групи (ОСГВ), оперативно-тактичні групи (ОТГ) та тактичні групи (ТГ) будуть розформовані. Кожному корпусу буде призначено певну зону відповідальності, і він займатиметься не менше п'яти бригад (чисельність кожної бригади 3-5 тисяч осіб).
Зокрема, буде створено 3-й корпус на базі 3-ї штурмової бригади. Командиром залишиться Андрій Білецький. Також окремий корпус буде створено на базі 12-ї бригади "Азов" (Нацгвардія) із командиром Денисом Прокопенком (Редіс).
Ймовірно, корпусом стане 92 бригада. Два корпуси будуть розгорнуті на базі ДШВ, одним із яких буде вже створений раніше 7-й корпус. Розгорнеться 30-й корпус морської піхоти, який був створений ще в 2023 році для операції в Кринках.
Другий корпус у структурі Нацгвардії буде створено на базі 13-ї бригади оперативного призначення "Хартія" (командир корпусу Ігор Оболенський).
До обстрілу. Вночі російські війська завдали ударів "Шахедами" по Черкасам, де під удар потрапили три підприємства.
Вдень росіяни завдали удару по центру Ізюму Харківської області - по нещодавно відновленому за 130 мільйонів гривень після бойових дій будівлі міської ради. Загинули п'ятеро людей, майже 40 постраждали. Сама будівля серйозно постраждала.
Чи отримає Трамп українські рідкісноземельні метали
Дональд Трамп повідомив, що має види на українські рідкісноземельні метали. "Ми прагнемо укласти угоду з Україною, в рамках якої вони забезпечуватимуть те, що ми їм даємо, своїми рідкісноземельними металами та іншими речами", - сказав президент США.
Таким чином, він хоче, щоб Київ "компенсував" Вашингтону "майже 300 млрд доларів" наданої підтримки. "Ми даємо їм гроші з рук до рук, даємо їм обладнання", - додав Трамп.
У Європі ідею нового господаря Білого дому розкритикував канцлер Німеччини Шольц.
"Ці ресурси країни нам слід би використати для фінансування всього того, що знадобиться після війни", - наводить слова Шольца Reuters. За його словами, "було б дуже егоїстично та егоцентрично" використати отримані гроші зараз для фінансування підтримки оборони України.
"Було краще, якби ресурси України були використані для хорошого майбутнього", - додав канцлер Німеччини на неформальному саміті європейських країн, який розпочався вчора.
Втім, поки що невідомо, яку саме угоду щодо рідкісноземельних металів хоче Трамп. Поки що з його цитат випливає, що він хоче, по-перше, компенсації американських витрат на Україну, які вже було зроблено раніше. Що означає, по суті, односторонню передачу Україною американцям концесій на видобуток "рідкозему".
Зеленський вже підтримав ідею щодо родовищ.
"Ми відкриті до того, що все це (корисні копалини — Ред.) може бути розроблене з нашими партнерами, які допомагають нам захистити нашу землю. І це цілком справедливо. Я про це говорив ще у вересні, коли у нас була зустріч із президентом Трампом", - сказав Зеленський.
Західні ЗМІ також нагадали, що Київ сам був ініціатором можливої угоди за схемою "рідкоземельні метали в обмін на допомогу".
Газета Financial Times з посиланням на джерело написала, що Україна запропонувала Трампу "особливі умови" співпраці за своїми ключовими природними ресурсами. При цьому Київ наголосив на необхідності захисту цих ресурсів від Росії та Ірану.
New York Times також повідомила, що Україна хоче від Трампа замість угоди щодо рідкісноземельних металів "достатні" гарантії безпеки, "щоб не допустити попадання цих ресурсів до рук Росії".
Тобто Київ спочатку бачив цю угоду не як компенсацію для США вже витрачених коштів на Україну. А як "матеріальний стимул" для Трампа заради продовження військової та фінансової підтримки.
Українська влада заявляє, що країна має родовища понад 20 критичних рідкісноземельних мінералів. Деякі консалтингові та інвестиційні компанії оцінюють їх у кілька трильйонів доларів, пише NYT. Але експерти попереджають, що справжню вартість важко оцінити, оскільки багато запасів залишаються недоступними, зокрема через захоплення Росією.
Нагадаємо, що можливість передачі США контролю над ресурсами було закладено ще у "план перемоги" Зеленського, який він возив до Америки восени. Документ передбачав різке нарощування військової допомоги Україні - в обмін, зокрема, на "рідкозем".
Також незрозуміло, як розвиватимуться переговори щодо "рідкозему" з Трампом.
Навряд чи Київ вразить пропозицію "розплатитися" цими ресурсами за вже поставлену допомогу - Україна, як говорилося вище, вимагатиме США нових поставок, а також тих чи інших військових гарантій проти Росії. Але велике питання, чи піде на це Трамп. Враховуючи те, що значна частина українських природних ресурсів знаходиться на вже захопленій Росією території. Та й загалом такі гарантії суперечили б озвученій публічно стратегії Трампа вивести США з українського конфлікту (довелося б навпаки посилювати військову присутність в Україні та ставити під сумнів закінчення війни).
Та й суто технічно, як ми вже писали, будь-які проекти з передачі корисних копалин зовнішнім інвесторам можуть бути реалізовані лише за умови припинення війни в Україні. Інакше будь-який об'єкт у будь-який момент може стати метою російської атаки. І в таких умовах ніхто в розробку родовищ не вкладатиме жодної копійки (а, наприклад, для розробки одного родовища літію, як ми писали, потрібно понад мільярд доларів).
Варіант передати права на розробку родовищ американцям ще під час війни (з розрахунком на початок розробки після завершення бойових дій), а натомість отримати зброю також нагадує «продаж повітря» - невідомо скільки ще йтиме війна і під чиїм контролем будуть ці родовища до її закінчення.
Більше того, навіть припинення вогню без гарантій того, що війна не відновиться, для інвесторів може бути замало.
Потрібні або гарантії безпеки від США/НАТО (які Вашингтон і при Байдені не демонстрував готовності давати, а Трамп ще менш до цього схильний), або стратегічні домовленості між РФ і Заходом про систему безпеки в Європі, що включає гарантії невідновлення війни і мирний договір між Україною та РФ. Але перспективи цього також поки що, м'яко кажучи, вкрай туманні.
Так чи інакше, але перед тим, як обговорювати освоєння родовищ та інші моменти післявоєнного життя, треба розібратися з головним питанням: завершення війни в Україні.
Зеленський сьогодні знову повернувся до теми гарантій безпеки для України. У досить різкій формі в інтерв'ю західним ЗМІ він заявив, що якщо Захід не хоче приймати Україну в НАТО, то він має дати Києву ядерну зброю та багато далекобійних ракет. Причому повторив він тезу "дайте нам ядерну зброю" кілька разів.
Яким чином такі заклики вплинуть на Трампа і на його ставлення до Зеленського побачимо, можливо, вже найближчим часом.
Чи хочуть Трамп та Путін прибрати Зеленського?
Тим часом у Києві бояться, що Трамп і Путін домовилися прибрати Зеленського. Про це пише Politico у статті "Україна в паніці, оскільки США та Росія наполягають на проведенні виборів".
Видання повідомляє, що українські офіційні особи побоюються, що зближення позицій Вашингтона та Москви може виключити їх із обговорення майбутнього їхньої власної країни. Такі побоювання викликало те, що спецпредставник Трампа Келлог та речник президента РФ Пєсков синхронно висловилися про необхідність провести вибори в Україні.
Колишній український міністр анонімно заявив виданню, що "зближення позицій Вашингтона та Москви щодо виборів викликає стурбованість". "Я розглядаю це як першу ознаку того, що Трамп і Путін згодні в одному - вони хочуть прибрати Зеленського", - додав міністр.
Раніше про те, що США хочуть, щоб в Україні пройшли вибори до кінця року, особливо у разі перемир'я на фронті, повідомив Reuters із посиланням на Келлога. Пізніше про необхідність виборів в Україні заявив і Пєсков, про що ми писали тут детальніше.
Але чи справді це означає, що Вашингтон візьме курс на зміну влади в Україні?
З одного боку, для Трампа Зеленський не син рідний і рідкоземельний метал, щоб їм сильно дорожити. Частина його близького оточення (Ілон Маск та син, наприклад) не приховують негативно-зневажливого ставлення до президента України. Та й сам Трамп навряд чи відчуває до Зеленського особливо теплі почуття з огляду на тісну співпрацю останнього з демократичною адміністрацією Байдена (один скандал із візитом президента України на завод у Пенсільванії напередодні американських виборів чого вартий).
І якщо умовою Кремля для майбутньої угоди щодо України є догляд Зеленського, то Трамп це може сприйняти як цілком прийнятну і загалом вельми недорогу плату за досягнення результату.
Тим паче, що у цьому напрямі вже триває активна лобістська діяльність. І не лише з боку Росії та пов'язаних з нею сил. Просувають у Вашингтоні тему зміни влади в Україні та численні внутрішньополітичні супротивники Зеленського (зокрема й ті, хто ставить на екс-главкому ЗСУ Залужного).
Загалом, тема "Зеленського можуть спонукати піти" носилася в повітрі ще до заяв Келлога та публікацій у ЗМІ, а тому і цілком зрозуміла різко негативна реакція Банкової на ідею перемир'я з подальшим проведенням виборів.
Про те, що мирне врегулювання в Україні може бути здійснене за триетапною схемою "перемир'я-вибори-підписання мирної угоди новою владою", ми писали ще в день інавгурації Трампа.
Але в ній є проблемний момент – відсутність гарантій того, що сформована після виборів в Україні нова влада (або стара, якщо Зеленський утримається) погодиться підписувати будь-які мирні угоди, навіть якщо вони будуть до виборів узгоджені. І, за підсумком, вийде перемир'я без мирного договору. Тобто "корейський сценарій", проти якого виступає синхронно і Москва, і Київ. Втім, можливо, відсутність інших варіантів припинення війни і цей здасться всім сторонам цілком прийнятним. Або вибори будуть проводитися із заздалегідь запрограмованим результатом. Наприклад – із використанням онлайн-голосування, при якому можна намалювати будь-які підсумки. Хоча як це все провести в життя не дуже зрозуміло.
Описаний вище сценарій із перемир'ям та виборами не єдина схема "транзиту влади" в Україні, яка може бути здійснена, якщо буде ухвалено відповідне рішення.
Зеленський може подати у відставку, відмовившись від запропонованого Трампом мирного плану. У такому разі в.о. президента стає спікер Ради (Путін раніше називав спікера "єдиною легітимною фігурою"). Причому, найімовірніше, не Стефанчук, а інша постать, яку оберуть із числа депутатів напередодні відставки Зеленського. І саме новий спікер, ставши в.о. президента і підпише всі угоди про завершення війни і проведе їхню ратифікацію в Раді, після чого вже будуть оголошені вибори. Технічно це найпростіший варіант "транзиту влади".
Інший варіант – Зеленський залишається при владі на час переговорів, посилає туди замість себе спікера Стефанчука, який підписує угоду, а потім проводить ратифікацію через Раду. І потім країна йде на вибори.
Ще один сценарій – проведення виборів президента під час війни без перемир'я, але він технічно та політично украй складний, а тому й малоймовірний.
Втім, у всіх цих планів щодо "знесення" Зеленського є одна складність – сам Зеленський.
Нинішній президент України, можливо, у загальнопланетарному масштабі і не дуже суб'єктна постать. Проте всередині країни він більш ніж суб'єктний, контролюючи і парламент, і уряд, і силові структури, і армію, і регіональну владу, і значною мірою інформпростор. Тобто вся вертикаль у нього в руках. Для того, щоб змусити Зеленського піти, Трамп, якщо він ухвалить таке рішення, повинен зробити деякі надпотужні та надтверді зусилля. Просто загрози припинення допомоги буде недостатньо, оскільки ефект від цього виявиться не відразу, а в перспективі.
Чи готовий Трамп на ухвалення таких зусиль – незрозуміло. Крім того, як ми вже писали, в його оточенні є різні погляди на те, як далі діяти щодо України. Є ті, хто радить продовжувати "лінію Байдена", збільшуючи допомогу Києву та тиск на РФ. Є ті, хто прагне якнайшвидшого завершення війни. Також не виключений варіант, за якого Трамп, не досягнувши успіху в переговорах про завершення війни, просто "забуде" про Україну, припинивши спроби замирення, а разом із цим і допомогу Києву.
Однак, у будь-якому випадку, те, що представники Трампа та Кремль в унісон заговорили про вибори, для Банкової, безумовно, дуже тривожний сигнал, що вказує на те, що США, як мінімум, не виключають варіанта зміни влади в Україні. І це ж сигнал і для українських еліт та суспільства, що створює для Зеленського додаткові труднощі щодо підтримки керованості країною. Оскільки дає простір для поширення тез на кшталт "США незадоволені Зеленським", "Зеленський – головна перешкода для миру в Україні" тощо.
ВП, безумовно, намагатиметься таку лінію всіма силами перебити. Однак, це буде непросто, якщо Вашингтон і надалі наполягатиме на перемир'ї та виборах.
І, звичайно, велику роль відіграватиме ситуація на фронті. Від того вона й надалі погіршуватиметься, або ВСУ вдасться стабілізувати фронт, загалом залежать умови переговорів, включаючи і долю Зеленського.
Лаврів проти Рубіо
З моменту повернення Трампа до Білого дому, російська влада нового американського президента майже не критикує, навіть коли він погрожував РФ новими санкціями та іншими автомобілями. Навпаки - у Кремлі постійно висловлюють готовність до переговорів із ним. І загалом тон коментарів щодо нової адміністрації на офіційному рівні є досить доброзичливим.
На цьому тлі контрастом пролунали слова глави МЗС РФ Сергія Лаврова.
У своїй статті під заголовком "Правовим фундаментом багатополярного світу має стати Статут ООН", присвяченій 80-річчю Ялтинської конференції за участю Сталіна, Рузвельта та Черчілля, він порівняв заяви держсекретаря США Марко Рубіо та інших членів команди Дональда Трампа з гітлерівськими гаслами та звинуваченнями спробі зруйнувати систему міжнародного права
"Дуже промовисті заяви зробив у Сенаті США 15 січня поточного року новий держсекретар Марко Рубіо. Їх зміст: повоєнний світопорядок не просто застарів, а був перетворений на зброю, яка використовується проти інтересів США (заяви Рубіо ми докладно розбирали тут - Ред.). невгодний тепер як Ялтинсько-Потсдамський світ із центральною роллю ООН, а й " порядок, заснований на правилах ", який, начебто, втілював у собі егоїзм Вашингтона і Заходу за епоху після холодної війни Назва концепції " Америка передусім " несе. у собі тривожне співзвуччя з гаслом гітлерівського періоду "Німеччина понад усе", а ставка на "встановлення світу за допомогою сили" може остаточно поховати дипломатію. зобов'язанням Вашингтона за Статутом ООН", - написав Лавров.
Міністр також заявив, що "повернення до колишнього стану речей, яке досі відстоювали США та їхні союзники, не станеться, оскільки демографічні, економічні, соціальні та геополітичні умови змінилися незворотно". А США мають "не перебільшувати зону своєї відповідальності за міжнародні справи і цілком гармонійно почуватися однією з провідних держав, але вже не гегемоном".
Лавров вважає, що зараз "багатополярність зміцнюється" і США "можли б у найближчій історичній перспективі стати одним із відповідальних центрів сили – поряд з Росією, Китаєм та іншими державами глобального Півдня, Сходу, Півночі та Заходу".
"Поки ж, судячи з усього, нова адміністрація США ковбойськими наскоками відчуватиме на міцність межі податливості існуючої ооноцентричної системи та її стійкості до американських інтересів. Впевнений, однак, і ця адміністрація скоро зрозуміє, що міжнародна дійсність набагато багатша за ті уявлення про світ, якими можна без будь-яких наслідків оперувати у виступах на внутрішньоамериканську аудиторію та перед своїми покірними геополітичними союзниками", - написав глава МЗС РФ.
Зазначимо, що після вторгнення в Україну саму Росію постійно звинувачували у руйнуванні міжнародного права, яке ґрунтується на статуті ООН. Часто звинувачення лунали й від Адміністрації Байдена. Але, як можна судити за статтею Лаврова, після приходу до влади Трампа з його відкритими територіальними претензіями до інших країн Москва може спробувати "помінятися місцями" з Вашингтоном і зайняти нішу "захисника міжнародного права та статуту ООН", взаємодіючи в цьому плані з Китаєм, іншими країнами "Глобального півдня" та іншими незадоволеними "кавалерійським наскоком" Трампа у зовнішніх справах.
Втім, не виключено, що поки що є перспективи досягнення домовленостей зі Штатами щодо завершення війни в Україні, Москва цю лінію педалювати не буде. Але, у разі закінчення війни (або у разі різкого погіршення відносин із Трампом), ця лінія Кремлем може бути активізована.