Учора Трамп на зустрічі з британським прем'єром Стармером ще чіткіше окреслив, як він бачить план дій щодо завершення війни в Україні.
Перший крок – припинення вогню лінією фронту найближчим часом.
Другий крок – обговорення умов мирної угоди (включаючи гарантії безпеки для України, миротворців, контроль за територіями тощо), які мають узгодити всі сторони, включаючи Росію. Раніше також Трамп та його соратники говорили про необхідність виборів в Україні на цьому етапі. Але останніми днями президент США цю тему не порушував, хоч і не факт, що він від неї відмовився.
Третій крок – підписання мирної угоди, яка гарантуватиме довгостроковий мир.
На всі спроби Стармера та журналістів отримати від Трампа підтвердження, що він готовий надати гарантії безпеки Україні та європейським миротворцям, президент США відповідав: про це передчасно говорити до припинення вогню та до підписання угоди, з якою погодяться й Україна, і Росія. Втім, з його коментарів випливало, що і після завершення війни будь-які гарантії безпеки США давати не мають наміру, оскільки Трамп вважає, що Європа і сама впорається.
Загалом план Трампа цілком логічний, якщо розглядати як головну мету якнайшвидше припинення бойових дій. Тому що обговорення конкретних умов мирної угоди може затягтися на дуже довгий час і, якщо до цього не буде укладено перемир'я, то війна триватиме ще невизначений час.
Тому Трамп і сказав, що: або війна закінчиться відносно швидко, або ніколи не закінчиться.
Але проблема в тому, що схема "спочатку перемир'я, потім обговорюємо решту" не влаштовує ні Україну, ні Росію. Принаймні, якщо судити з публічних виступів представників Києва та Москви.
Зеленський вже заявив, що не має наміру йти на припинення вогню без отримання гарантій безпеки (причому не лише з боку Європи, а й США, що, як писалося вище, Трамп цього робити не хоче).
У Москві також заявили, що просто на перемир'я лінією фронту не згодні та продовжують виставляти колишній перелік вимог - передачу всієї території чотирьох українських областей, виведення ЗСУ з Курської області, нейтральний статус, права російської мови, зняття санкцій тощо. На чому з цього Москва жорстко наполягатиме, а за якими пунктами готова йти на компроміси, поки неясно. Але спільна позиція Кремля зрозуміла – там разом із перемир'ям хочуть отримати ще щось, а не відкладати всі переговори на якийсь час після припинення вогню (при цьому РФ апелює до Мінських угод 2015 року, після яких активні бойові дії припинилися, але їхня політична частина виконана так і не була).
І тепер питання в тому, чи зможе Трамп переконати й Україну, і Росію все ж таки укласти перемир'я, а решту питань обговорити після нього. Або чи зможуть опрацювати схему, коли напередодні перемир'я буде прийнято деякі, хоча б частково задовольняють обидві сторони, рішення, які набудуть чинності разом із припиненням вогню.
Якщо все це не вийде, переговори ризикують провалитися і війна, як і казав Трамп, триватиме ще довго.