Аналізуємо підсумки 1457-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Deep State заявляє про просування ЗСУ у Дніпропетровській області, де вони нещодавно пішли у контрнаступ. Судячи з карти, росіян трохи відтіснили під Покровським, де вони наближалися до Запорізької області.
ЗСУ підтвердили контратаки в цьому районі, сказавши, що вони проводяться для зупинення настання росіян.
"Ми проводимо далі контратакувальні та штурмові дії, тому ворогові там зараз несолодко, але він не припиняє своєї активності. Ситуація там досить непроста, але Сили оборони України знищують ворога, намагаються не дати йому просунутися", - розповів речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
Росіяни ж другу добу просуваються в районі Костянтинівки Донецької області - на південь, наблизившись до села Бересток, а також із південного заходу, в районі Плещеївки.
Також російські війська зайняли нові позиції на північ від Мирнограда – у районах Суворове та Шахове. На Слов'янському напрямі з боку Бахмута вони просунулися в Никифорівці.
Російські міноборони заявляють, що війська РФ перейшли кордон ще на одній ділянці в Сумській області, захопивши прикордонне село Харківка. Це глухівський напрямок, на захід від нещодавно атакованого села Комарівка.
Україна втрату Харківки не підтверджувала.
Україна вночі атакувала Великі Луки під Псковом, де спалахнув резервуар з паливом.
Росіяни ж обстріляли енергетку в Лозовій Харківській області, місто залишилося без світла.
Влітку також може бути важка ситуація зі світлом, якщо РФ продовжить обстріл енергетики, заявив екс-глава правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.
"У такій ситуації у нас можуть бути досить неприємні відключення під час періоду літньої спеки. Після того, як закінчиться паводок і, відповідно, зменшиться водність Дніпра та Дністра, — зменшиться виробництво електроенергії на гідроелектростанціях. Це буває зазвичай після травня. І ось період, коли починається літня спека, у ГЕС менше ресурсу, щоб, саме тоді, тоді виробляти електроен. Інтенсивні атаки росіяни справді можуть створити певні проблеми на кшталт літа 2024 року", — заявив Кудрицький.
Росія тим часом прагне нарощувати кількість фахівців із безпілотників. До нових військ безпілотних систем, що воюють в Україні, почали залучати студентів на контракти тривалістю від одного року, повідомляє російське опозиційне видання "Папір".
Оголошення з'явилися як мінімум у 16 петербурзьких вишах, включаючи СПбГУ, Політех, інститути культури, економіки та інші. Оголошення з'являються у корпусах університетів чи офіційних пабликах. Деякі виші заявляють про можливість найму не лише хлопців, а й дівчат.
Студентам обіцяють зарплату 210 тисяч рублів на місяць (2,75 тисяч доларів) плюс бонуси до 500 000 рублів за виконання завдань (6,5 тисяч доларів), одноразову виплату 3 мільйони рублів (39 тисяч доларів), контракт в армії на один рік (але можна і довше), збереження місця у ВНЗ, можливість переведення в вузи аспірантуру та інші пільги.
Головком ЗСУ Сирський нещодавно заявляв, що цього року Росія хоче наростити чисельність операторів дронів майже на 80 тисяч осіб.
Пристрасті по демілітаризованій зоні
Вчора газета New York Times написала, що на переговорах щодо України обговорюють ідею демілітаризованої зони на Донбасі. Згідно з джерелами видання, там не буде жодної з армій.
Судячи з усього, йдеться про нині підконтрольну нині Києву частину Донецької області. Переговорники також обговорювали створення там зони вільної торгівлі.
При цьому з тексту статті можна припустити, що Україна припускає участь Росії в управлінні цією зоною. Як пише видання, на переговорах у Женеві обговорювали створення громадянської адміністрації зони, куди передбачається запровадити представників як Росії, так і України. Щоправда, зазначається, що сторони з цього питання ще далекі від рішення.
Офіційно Україна це не підтверджувала, а Зеленський заперечував можливість передачі всієї Донецької області Росії.
Нагадаємо, що демілітаризована зона на Донбасі справді була частиною первісного плану Трампа з 28 пунктів. Проте, за даними ЗМІ, які публікували цей план, адміністративний контроль на цій території надавався лише цивільній владі РФ (тобто російські війська йдуть, але поліція та спецслужби РФ можуть там бути).
Україна раніше виступала проти цієї ідеї, але у Кремлі її підтримували. Тепер, якщо вірити інсайдам NYT, обговорюється компромісний варіант – коли керують цією зоною, поряд із російськими, та українські адміністратори. Щоправда, поки що не зовсім зрозуміло, як це можна реалізувати на практиці.
Крім того, немає інформації, чи згодні на це Київ та Москва. Нагадаємо, що Зеленський, наприклад, відкинув один із пунктів плану Трампа щодо спільного - Україною, Росією та США - управління Запорізької АЕС. І вимагав від РФ передати Енергодар Києву, на що Москва не погоджується.
Очевидно, що щодо Донбасу, який явно має більше значення у цій війні, ніж ЗАЕС, домовитися про спільне управління буде ще складніше. Та й Росія швидше за все на такий варіант не погодиться.
При цьому є ще одна точка розбіжності позицій на цих переговорах. Це черговість кроків щодо впровадження мирної угоди.
Зеленський сьогодні дав зрозуміти, що на переговорах Київ потребує зупинки вогню лінією фронту ще до підписання остаточних угод. Він повторив свою вимогу забезпечити два місяці перемир'я - для проведення виборів та референдуму щодо затвердження мирної угоди.
"Якщо перемир'я буде хоча б на два місяці, і це може призвести до підписання угоди чи референдуму або чогось подібного, і якщо люди ухвалять це, то будь ласка, - я зроблю все можливе", - сказав Зеленський.
"Якщо ми зможемо здобути двомісячне перемир'я для проведення виборів, я зроблю все можливе, щоб поговорити з парламентом і схилити його до того, що він зараз не підтримує", - додав президент. Він закликав США "виконати свою домашню роботу" та схилити Росію до такого перемир'я.
Нагадаємо, що Росія вимагає - і Трамп її в цьому, зважаючи на все, підтримує - спершу укласти мирну угоду, вивести ЗСУ з Донбасу, а вже потім зупиняти вогонь і проводити вибори і референдум (підсумок якого, до речі, не визначений).
Київ же, як бачимо, відстоює свою стару формулу "спочатку перемир'я, потім угоду". Зеленський вимагає щонайменше два місяці зупинки вогню для проведення не лише виборів, а й одночасно – референдуму, куди буде винесено проект мирної угоди. Тобто до цього референдуму Зеленський підписувати договір не хоче.
Але Москва неодноразово виступала проти такої послідовності, вимагаючи спочатку виведення військ із Донбасу, на що не погоджується Зеленський.
Втім, не лише Москва хоче спершу підписати повноважний договір, а потім решту. Схожа позиція і США. Американці, як пишуть багато західних ЗМІ, відмовляються давати Україні гарантії безпеки, доки Зеленський не підпише весь мирний договір. Побічно це підтверджувала й українська влада, вимагаючи від партнерів уже зараз надати гарантії.
Тобто поки в Києва з одного боку і в США з Росією з іншого є як мінімум два питання, з яких Україна поступатися Трампу і Путіну не хоче.
Очевидно, що Зеленський розраховує на підтримку Європи, яка, судячи з усього, займає дедалі більш непримиренну позицію щодо мирної угоди, що обговорюється.
Сьогодні стало відомо зміст вимог ЄС до Росії у рамках закінчення війни в Україні. Поява цього документу нещодавно анонсувала головний дипломат ЄС Кая Каллас. Сьогодні Радіо Свобода опублікувала витримки з проекту, який вже роздали представникам країн Євросоюзу.
У документі, який самі євродипломати називають "максималістським", йдеться про те, що миру не може бути без участі ЄС у переговорах та врахування його ключових інтересів.
Серед цих інтересів: скорочення російської армії на території РФ та її виведення не лише з України, але також із Білорусі, Придністров'я та Грузії (Абхазії та Південної Осетії). Також — припинення кібератак, втручання у вибори та кампанії дезінформації.
Документ передбачає відмову від амністії за військові злочини, доступ міжнародних слідчих до РФ, скасування пріоритету російського права над міжнародним, виплату репарацій Україні та компенсацій європейським державам.
Крім того, ЄС потребує демократичних реформ: вільних виборів, звільнення політв'язнів, повернення депортованих громадян, свободи ЗМІ та співпраці у розслідуванні смертей Навального та Нємцова.
Документ обговорять посли ЄС 17 лютого та глави МЗС країн блоку 23 лютого у Брюсселі. Поки незрозуміло, чи затвердить ці вимоги Євросоюз - але це малоймовірно, оскільки очевидно, що такий список не тільки Росія, а й США, а також низка європейських країн явно сприймуть як малоадекватний.
Втім, ця чернетка лише показує, що ключові еліти Європи вважають вигідним для себе продовження війни в Україні, про що ми вже писали, аналізуючи підсумки Мюнхенської конференції. А сьогодні промовисту заяву зробив один із представників "партії війни" Мерц.
Канцлер Німеччини заявив, що не вірить у переговори, що йдуть зараз, і що війна в Україні закінчиться лише виснаженням однієї зі сторін. "За моєю оцінкою, ця війна закінчиться лише тоді, коли одну з двох сторін буде виснажено, або у військовому, або в економічному плані. Розум і гуманітарні аргументи не переконають Путіна. Це гірка правда", - сказав Мерц в інтерв'ю виданню Rheinpfalz.
За його словами, ЄС хоче, щоб "російська держава більше не могла вести війну ні у військовий, ні в економічний спосіб". "Російська еліта не може обійтися без війни в найближчому майбутньому. Їм необхідно підтримувати роботу військової машини, тому що у них немає плану, що ще робити з сотнями тисяч солдатів, які повертаються з фронту", - сказав канцлер.
Раніше Мерц заявляв, що Німеччина проти прискореного прийому України до Євросоюзу – хоча це є одним із наріжних пунктів плану Трампа щодо України. Зважаючи на все, саме представники європейської "партії війни" підтримують у Зеленському впевненість, що можна й надалі відмовлятися від пропозицій Трампа та стояти на своїх умовах.
Чи нападуть США на Іран?
З учора ЗМІ заповнені повідомленнями про наближення великої війни на Близькому сході. За їхніми даними, США, підтягнувши до району Перської затоки великі військові сили, збираються чи не найближчими днями атакувати Іран.
Поки невідомо, що це – відображення реальних намірів американців або фактор тиску на Тегеран у переговорах. Ряд медіа наголошують, що остаточного рішення Трамп ще не ухвалив. І його сумніви зрозумілі. Як ми вже писали, ця війна потенційно несе і для Штатів, і для Трампа особисто величезні ризики.
Якщо вона переросте у затяжне протистояння з великими жертвами серед американських військових, це стане катастрофою для президента США і призведе його до політичного краху. Крім того, це може ввернути Штати в зятяжну політичну кризу.
Справа в тому, що всередині США немає підтримки новим війнам з ініціативи Вашингтона. Проти цього виступають як виборці-демократи, і виборці-республіканці. Особливо трампісти (Трамп взагалі прийшов до влади під гаслами припинення воєн). Підтримуються військово-експансіоністська політика лише вузьким прошарком "яструбів"-неоконсерваторів на кшталт сенатора Грема.
Тому американське суспільство може акцептувати лише безкровні (для США) бліцкриги на кшталт викрадення Мадуро. Якщо ж війна в Ірані затягнеться та призведе до великих жертв серед американців, то це викличе політичний шторм такої сили, що він гарантовано знесе Трампа і всю його команду вже, можливо, після довиборів до Конгресу США наприкінці цього року.
Плюс інші побічні наслідки у вигляді різкого зростання цін на нафту (Ормузька протока, швидше за все, буде перекрита) та дестабілізація всього регіону Перської затоки.
До речі, ситуація зараз дуже відрізняється від попередньої війни в Іраку, на який США напали під, як потім виявилося, хибними приводами у 2003 році. Тоді це подавали як відповідь на атаку на вежі-близнюки в 2001 році і тому сприймалося багатьма в Штатах як "захід самозахисту". Зараз же на США ніхто не нападав і жодних мотивів розпочинати цю війну з погляду американської громадської думки немає. І, відповідно, реакція суспільства, якщо війна затягнеться і призведе до втрат, буде значно різкіше негативною, ніж у нульових роках.
Не кажучи вже про те, що, на відміну від ситуації 2003 року, США не мають на Близькому сході такої потужної сухопутної армії, яка могла б завдати військової поразки Ірану і захопити всю країну.
Тобто наслідки "осічки" у плануванні військової операції для США та для Трампа особисто будуть колосальними. А варіант затягування війни виключати не можна. Особливо, якщо Ірану надасть значну підтримку Китай.
Тому американці і тягнуть час, намагаючись ретельно спланувати напад, щоб він був швидким результативним у плані або зміни режиму в Тегерані, або його згоди виконання всіх вимог Вашингтона.
Найбільш вигідним для США варіантом було повторення "венесуельського" досвіду, коли військова операція дає стимул швидким внутрішнім процесам зміни курсу країни. Але у випадку з Іраном, природно, не факт, що цей розрахунок спрацює (докладно про перспективи війни ми писали тут ).
Загалом Трамп стоїть перед дуже непростим вибором, який може визначити як його долю, так і розвиток подій у світі на найближчі роки.
Щодо впливу на війну в Україні можливого нападу США на Іран, то він, за будь-якого варіанта розвитку подій, буде негативним з погляду перспектив припинення вогню. У разі, якщо американцям вдасться бліц-криг, це посилить в оточенні Трампа позиції "яструбів", які вважають, що США не вигідно зупиняти війну в Україні, оскільки вона є фактором ослаблення РФ та підтримки напруженості у російсько-європейських відносинах.
Якщо ж війна затягнеться, Трампу буде вже не до мирних переговорів. Крім того, його політичні позиції сильно ослабнуть і він уже навряд чи зможе "продавити" якнайшвидше припинення вогню.
Характерно, що найпомітніші представники глобальної "партії війни" активно підтримують ідею атаки на Іран.