Рішення Верховного суду скасувати більшість введених американським лідером Дональдом Трампом мит проти імпортних товарів завдає по президенту США удару колосальної сили. Насамперед – удар політичний.
Трамп, безумовно, може й надалі вводити мита, використовуючи для цього інший правовий механізм, ніж той, що заблокував суд (що президент уже й робить ). Однак немає жодних гарантій, що і його не буде потім скасовано у судовому порядку. Крім того, багато інших механізмів запровадження тарифів більш трудомісткі, оскільки вимагають проведення попередніх розслідувань або погодження з конгресом.
І тому рішення суду, зважаючи на все, матиме вкрай серйозні наслідки для Трампа та США.
1. Мита, які вводив Трамп, були ключовим елементом його глобальної стратегії вирішення головних проблем Америки, від чого прямо залежить збереження Штатами глобального лідерства. Вводячи мита і нав'язуючи іншим країнам нерівноправні торгові договори, Трамп намагається повернути виробництво до Штатів, щоб повернути назад процес деіндустріалізації, що стратегічно послаблює процес Америку, а також вивести в плюс хронічно дефіцитний торговий баланс. Принагідно поповнюючи скарбницю за рахунок мит, щоб вирішити ще одну грандіозну проблему – величезний дефіцит бюджету, який покриватиметься за рахунок роздування і без того величезного держборгу. І напрочуд швидко ця політика почала приносити свої плоди у вигляді різкого прискорення економічного зростання. У другому кварталі ВВП зріс на 3,8% у річному обчисленні, а у третьому кварталі темпи прискорилися до 4,4%, що стало найвищим показником за останні роки. Щоправда, в останньому кварталі темпи зростання знизилися, але тому була своя причина – скорочення держвитрат через шатдаун. Проте загального тренду це не змінювало. І економічні успіхи Трамп цілком міг конвертувати у перемогу своєї партії на проміжних виборах до конгресу. І тепер, виходить, президента рішенням Верховного суду "підбили на зльоті".
2. Головна проблема з рішенням суду не в тому, що Трамп не зможе більше вводити мита – зможе, просто на інших підставах. Але тепер у країн, проти яких було введено мито, зникло відчуття "невідворотності покарання". Тобто безглуздість спроб відіграти назад тарифи без істотних поступок американцям. А саме це почуття і намагався з усіх сил породити в інших країнах Трамп. Що й приносило свої плоди – багато країн погоджувалися йти на поступки Вашингтону з різних питань, підписуючи наперед невигідні для себе торгові угоди з Америкою. Конкретний приклад – Євросоюз. Але тепер, після рішення суду, переговорні позиції Трампа сильно ослабли. І у світі виникло припущення, що тарифи можуть відігратись назад. І ось уже ЄС готується заморозити процес ратифікації підписаної раніше торгової угоди зі США, а Індія пригальмувала переговори. Більше того, незрозуміло, з чим тепер Трампу їхати за місяць до Китаю на зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном. КНР, основний торговельно-економічний противник Штатів, тепер зможе вести переговори набагато впевненіше і не погоджуватися на серйозні поступки в рамках можливих операцій із Трампом.
3. Побічним негативним ефектом від рішення Верховного суду стане можливість позовів від американських компаній до уряду з вимогою компенсувати збитки від введених мит. А це сотні мільярдів доларів для і так дефіцитного федерального бюджету.
4. Тривожним дзвінком для Трампа стало те, що за негативне для нього рішення Верховного суду проголосували кілька суддів, які вважалися близькими до республіканців. А це може свідчити про наростання розколу у партії. Те, що республіканський істеблішмент не любить Трампа, ні для кого не новина. Але після рішення суду стало зрозуміло, що ця боротьба переходить у фазу майже відкритого антитрампівського бунту. Що прямо позначиться на стійкість команди та всієї конструкції влади президента США. І ще більше ускладнить завдання утримати більшість у конгресі на проміжних виборах.
5. Внутрішньополітичні проблеми Білого дому, що виникли, можуть позначитися і на його зовнішньополітичних діях. Наприклад, щодо Ірану. Вже виникла теорія, що Трамп може прискоритися з нападом, щоб відіграти втрату очок у країні військово-геополітичними успіхами. Однак ця логіка може спрацювати і рівно у зворотний бік. Ми вже неодноразово писали, що атака проти Ірану пов'язана особисто для Трампа з величезними ризиками, якщо війна затягнеться та призведе до великих жертв серед американців. Та й навіть у разі швидкого успіху це рейтинг Трампа всередині країни не підніме (переважна більшість американців війну з Іраном або не підтримують, або ставляться до питання байдуже). А у разі затягування бойових дій те, що відбувається, може стати політичною катастрофою і для Трампа, і для трампізму, призвівши до тотального розгрому республіканців на виборах до конгресу з наступним імпічментом та кримінальною справою проти нинішнього президента США. Крім того, якщо від соратників-республіканців приспіла "підстава" з рішенням Верховного суду, то можна лише уявити, скільки таких "підстав" буде в ході війни. Все це не означає, що Трамп відмовиться від операції проти Ірану найближчим часом, однак цілком можливо, що внутрішньополітичні проблеми додадуть аргументів на користь того, щоб з війною почекати. Принаймні доти не буде гарантовано її швидкий успіх (наприклад, у разі нової хвилі акцій протесту в Ірані). Хоча, звісно, не факт, що ці аргументи на Трампа вплинуть.
6. Щодо України, то тут також вплив може бути подвійним. З одного боку, наростання внутрішніх проблем, не виключено, відверне Трампа від теми та мінімізує його готовність активно проштовхувати мирну угоду через, наприклад, тиск на Київ, щоб той пішов на поступки територіями. Зеленський, до речі, останніми днями трохи наважився в плані риторики щодо дій Вашингтона. Якщо раніше він постійно повторював, що виведення українських військ із Донецької області вимагає лише Москва і спростовував, що аналогічно робить і Вашингтон, то в п'ятницю він заявив, що американці та росіяни з цього питання тиснуть на Київ спільно. Цілком можливо, що тепер українська влада матиме відчуття, що Трамп сильно ослаб, а тому й не варто йти на якісь серйозні поступки за його вимогами ("все одно він нам уже нічого не зробить"). Хоча вплив скасування тарифів може виявитися й іншим – активізація зусиль Вашингтона щодо спонукання сторін до укладання мирної угоди, щоб показати значний геополітичний успіх. Тим більше, що це завдання просте і куди менш небезпечне, ніж війна в Ірані.