Головне питання – втрати США. За яким сценарієм піде нова війна з Іраном?

Трамп продовжує наполягати на зміні режиму Ірану. Фото: із відкритих джерел

Отже, США та Ізраїль розпочали атаку на Іран, про яку давно йшлося.

Наносяться повітряні удари. Насамперед – по центрах управління та безпеки.

Основних завдань, як і в ході попереднього нападу в червні минулого року, очевидно, два – завдання-мінімум, примусити Тегеран до повної відмови від ядерної програми та балістичних ракет (або знищити і те, й інше військовим шляхом). Завдання-максимум - дезорганізувати держапарат Ірану та повалити режим аятоли.

У ході минулорічної війни жодне з цих завдань, по суті, вирішено не було. Хоча президент США Дональд Трамп і заявляв про повне знищення ядерної програми Ірану, проте доказів не надав. Та й сам Тегеран офіційно припиняти її відмовлявся. Не кажучи вже про виробництво балістичних ракет. Іранська влада також утрималася.

Однак зараз ситуація для Тегерана серйозніша.

По-перше, тільки нещодавно пройшли масові акції протесту, пригнічені насилу і великими жертвами. По-друге, цього разу із самого початку у військовій операції беруть участь американці, які підтягнули в регіон великі сили. А значить і удари будуть набагато інтенсивнішими.

Безумовно, одними ударами з повітря скинути владу аятоли, яка спирається на величезний та добре організований апарат КВІР, важко. Однак, якщо вони продовжуватимуться довго з високим ступенем інтенсивності, то можуть повністю дезорганізувати життя країни та всю систему держуправління. Також можуть бути знищені всі ключові промислові об'єкти, включаючи енергетичні та військові.

Тому перед Тегераном стоїть вибір із двох варіантів.

Перший – швидко погодитися на всі вимоги Трампа щодо ядерної програми та балістичних ракет в обмін на припинення ударів. Зважаючи на все, саме такий варіант є кращим і для президента США, який не хоче втягуватися у довгу війну.

Однак для іранської влади він означає фактично капітуляцію. Так як вона, втративши балістичний "щит", стає повністю беззахисною перед новими ударами. Та й усередині країни, напевно, такі поступки призведуть до різкої активізації опозиції.

Другий шлях – розпочати повноцінну війну. Шанс на успіх у цій війні в Ірану є лише в одному випадку – завдання максимальної шкоди американцям: топити їх кораблі, збивати літаки, вражати живу силу. Зазначимо – ключову роль відіграватиме завдання збитків саме США, а не Ізраїлю.

Ізраїль готовий до жертв в ім'я знищення іранського режиму, а тому завдання по ньому ударів Іраном, якої б могутності вони не були, ніякого ефекту не дасть. Штати до жертв не готові.

Більшість американців проти війни в Ірані. І, загалом, проти Трампа.

Тому якщо Іран зможе завдати військовим США серйозної шкоди, сконцентрувавши саме на них, а не на Ізраїлі, основний удар, то це може спричинити політичне цунамі у Штатах, яке здатне паралізувати зовнішню (особливо військову) активність адміністрації Трампа на тривалий період.

Якщо ж Іран зможе ще й Ормузьку протоку перекрити, що викликає зростання цін на нафту, негативний ефект для внутрішньої ситуації в США буде максимально посилено.

Безумовно, американці та Ізраїль цю загрозу розуміють, а тому, напевно, намагатимуться її мінімізувати як військовим шляхом (припиняючи своїми ударами спроби атак Ірану), так і політичним (ведучи роботу з підриву стабільності іранської влади зсередини, намагаючись провернути варіант як у Венесуелі з Мадуро).

У будь-якому випадку ризик для Трампа вкрай великий.

Але, зважаючи на все, він вважав його виправданим.

Можливо, після болючого удару від Верховного суду США, який скасував мита, послабивши переговорну позицію з главою КНР Сі Цзіньпіном, з яким у Трампа зустріч через місяць, президента США його оточення переконало, що тепер потрібно компенсувати це яскравою військовою акцією, показавши всьому світу (і Китаю в першу чергу), що американці.

Але якщо розрахунок на "маленьку переможну війну малою кров'ю" не виправдається, Трамп може втратити практично все.

Ставки йому гранично високі.

Щодо війни в Україні, то вплив на неї подій в Ірані залежатиме від їхнього ходу. Якщо операція на Близькому сході закінчиться швидко і позитивно для США, то це, залежно від настрою Трампа, або ніяк не вплине на переговори про завершення війни в Україні (що там зараз відбувається ми аналізували в окремому матеріалі ), або їх перспективи різко погіршить, тому що посилить позиції "яструбів" в оточенні президента США, використовувати й надалі війну в Україні як фактор тиску на РФ.

Відповідно різко зросте і ймовірність ядерної ескалації у відносинах Москви і Вашингтона. Якщо війна затягнеться і набуде важкого для Америки характеру, це повністю відверне Трампа від України, аж до виходу США з переговорного процесу (якщо не де-факто, то де-юре).

І подальше вже залежатиме не від зусиль Трампа, а від того, що станеться на полі бою і в тилу (економіка, соціально-політична стабільність) обох країн, що воюють.

Читайте также
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи відтворення інформації, що містить посилання на «Інтерфакс-Україна», забороняється.